Продуктивні якості корів у першу третину лактації в умовах «Молочно-виробничий комплекс» Єкатеринославський» Дніпровського району Дніпропетровської області

Abstract

Метою дослідження було вивчення показників молочної продуктивності та відтворювальної здатності швіцьких корів у перший період лактації за умов інтенсивної технології утримання на великому молочному комплексі. Збір первинних зоотехнічних даних та проведення досліджень у межах кваліфікаційної роботи здійснювалися на базі молочно-виробничого комплексу «Єкатеринославський» Дніпровського району протягом 2025–2026 років. Годівля високопродуктивних корів ґрунтується на ретельно збалансованих раціонах, що повністю забезпечують підвищені потреби організму в поживних речовинах. Важливою умовою є створення сприятливого середовища для розвитку мікрофлори рубця шляхом забезпечення тварин якісною клітковиною, а також використанням байпасних білків і жирів, які засвоюються безпосередньо в кишечнику. Добовий раціон містив 32,59 МДж енергії та 3,0 кг сухої речовини на 100 кг живої маси, включав 1862,7 г перетравного протеїну, 3,1 % сирого жиру, 22,0 % крохмалю, 8,7 % цукру та 3248,3 г сирої клітковини. Співвідношення кальцію до фосфору становило 1,79:1, вміст каротину – 834,75 мг, а вітаміну Е – 2070 мг. Дослідження показали, що швіцькі корови характеризуються значними лінійними розмірами. Висота в холці у первісток у середньому становила 136,9 см, тоді як у корів третьої лактації – 139,7 см, що на 2,8 см більше. Середня жива маса тварин першої лактації дорівнювала 524,8 кг, а третьої – 626,9 кг. Таким чином, у процесі експлуатації корови не лише виробляли молоко, а й продовжували рости, що забезпечило збільшення їх живої маси до третьої лактації на 102,1 кг або 16,3 % (Р<0,05). Висота в крижах у первісток становила 145,3 см, а у повновікових корів – 147,7 см. Обхват грудей за лопатками знаходився на рівні 203,7 см у первісток та 206,8 см у корів третьої лактації. Довжина грудей відповідно дорівнювала 79,4 та 84,4 см. Важливим показником оцінки розвитку тварин є умовний об’єм тулуба, який відображає ступінь масивності та гармонійності будови тіла, а також характеризує потенційну продуктивність корів. У середньому цей показник у первісток становив 587,4 одиниці, а у корів старших лактацій – 749,4 одиниці. Загалом молоді та повновікові лактуючі корови відзначалися пропорційною будовою тіла, характерною для молочного типу швіцької породи. Морфологічні характеристики вимені мають важливе значення для реалізації молочної продуктивності та ефективності машинного доїння. Вони успадковуються від обох батьків і значною мірою визначають рівень молоковіддачі. За показниками довжини, ширини та обхвату вимені первістки поступалися коровам третьої та старших лактацій на 2,1; 1,9 та 5,1 см відповідно. Разом з тим вим’я корів усіх вікових груп було добре розвиненим і відповідало вимогам сучасних технологій доїння. Його довжина становила 40,7–42,8 см, ширина – 32,7–33,6 см, глибина – 25,1–25,7 см, обхват – 114,9–120,0 см, а індекс вимені – 2884,0–3084,0 одиниці. Швіцькі корови відзначалися високою інтенсивністю молоковіддачі. Середня швидкість виділення молока перебувала в межах 3,39–3,74 кг/хв, а максимальна досягала 4,21–4,56 кг/хв. Встановлено, що зі збільшенням разового удою підвищується і активність молоковіддачі. Так, за перевищення удою корів другої групи над першою на 13,48 % (Р<0,05), показники середньої та максимальної молоковіддачі були вищими відповідно на 9,36 та 7,68 % (Р<0,05). У період роздоювання (2–3-й місяць лактації) молоко швіцьких корів різного віку характеризувалося стабільними фізико-хімічними показниками, що відповідали нормативним вимогам. Масова частка жиру становила 3,78 %, білка – 3,44 %, густина – 1028,1 кг/м³, кислотність – 17,17 °Т, вміст сухої речовини – 12,69 %, а сухого знежиреного молочного залишку – 8,64 %. У період роздоювання корови швіцької породи демонстрували високий рівень продуктивності. За перші 100 діб лактації первістки виробляли в середньому 4650,8 кг молока. У другу та третю лактації цей показник зростав відповідно на 2,75 та 9,39 %, досягаючи максимального значення 5277,8 кг. Надалі, у четверту та п’яту лактації, спостерігалося поступове зниження продуктивності на 8,2 та 1,67 %, до рівня 4797,9 кг. Сприятливими показниками відтворювальної здатності характеризувалися корови першої–третьої лактацій, у яких індекс осіменіння не перевищував 2,2 одиниці. У старших вікових групах ефективність штучного осіменіння дещо знижувалася, що супроводжувалося збільшенням індексу осіменіння до 2,9–3,1 одиниці. За умов відносно низької собівартості виробництва молока та сприятливих закупівельних цін діяльність господарства з розведення швіцької худоби є економічно ефективною. Рівень рентабельності виробництва молока становить 22,5 %. Metoiu doslidzhennia bulo vyvchennia pokaznykiv molochnoi produktyvnosti ta vidtvoriuvalnoi zdatnosti shvitskykh koriv u pershyi period laktatsii za umov intensyvnoi tekhnolohii utrymannia na velykomu molochnomu kompleksi. Zbir pervynnykh zootekhnichnykh danykh ta provedennia doslidzhen u mezhakh kvalifikatsiinoi roboty zdiisniuvalysia na bazi molochno-vyrobnychoho kompleksu «Iekaterynoslavskyi» Dniprovskoho raionu protiahom 2025–2026 rokiv. Hodivlia vysokoproduktyvnykh koriv gruntuietsia na retelno zbalansovanykh ratsionakh, shcho povnistiu zabezpechuiut pidvyshcheni potreby orhanizmu v pozhyvnykh rechovynakh. Vazhlyvoiu umovoiu ye stvorennia spryiatlyvoho seredovyshcha dlia rozvytku mikroflory rubtsia shliakhom zabezpechennia tvaryn yakisnoiu klitkovynoiu, a takozh vykorystanniam baipasnykh bilkiv i zhyriv, yaki zasvoiuiutsia bezposeredno v kyshechnyku. Dobovyi ratsion mistyv 32,59 MDzh enerhii ta 3,0 kh sukhoi rechovyny na 100 kh zhyvoi masy, vkliuchav 1862,7 h peretravnoho proteinu, 3,1 % syroho zhyru, 22,0 % krokhmaliu, 8,7 % tsukru ta 3248,3 h syroi klitkovyny. Spivvidnoshennia kaltsiiu do fosforu stanovylo 1,79:1, vmist karotynu – 834,75 mh, a vitaminu E – 2070 mh. Doslidzhennia pokazaly, shcho shvitski korovy kharakteryzuiutsia znachnymy liniinymy rozmiramy. Vysota v kholtsi u pervistok u serednomu stanovyla 136,9 sm, todi yak u koriv tretoi laktatsii – 139,7 sm, shcho na 2,8 sm bilshe. Serednia zhyva masa tvaryn pershoi laktatsii dorivniuvala 524,8 kh, a tretoi – 626,9 kh. Takym chynom, u protsesi ekspluatatsii korovy ne lyshe vyroblialy moloko, a y prodovzhuvaly rosty, shcho zabezpechylo zbilshennia yikh zhyvoi masy do tretoi laktatsii na 102,1 kh abo 16,3 % (R<0,05). Vysota v kryzhakh u pervistok stanovyla 145,3 sm, a u povnovikovykh koriv – 147,7 sm. Obkhvat hrudei za lopatkamy znakhodyvsia na rivni 203,7 sm u pervistok ta 206,8 sm u koriv tretoi laktatsii. Dovzhyna hrudei vidpovidno dorivniuvala 79,4 ta 84,4 sm. Vazhlyvym pokaznykom otsinky rozvytku tvaryn ye umovnyi obiem tuluba, yakyi vidobrazhaie stupin masyvnosti ta harmoniinosti budovy tila, a takozh kharakteryzuie potentsiinu produktyvnist koriv. U serednomu tsei pokaznyk u pervistok stanovyv 587,4 odynytsi, a u koriv starshykh laktatsii – 749,4 odynytsi. Zahalom molodi ta povnovikovi laktuiuchi korovy vidznachalysia proportsiinoiu budovoiu tila, kharakternoiu dlia molochnoho typu shvitskoi porody. Morfolohichni kharakterystyky vymeni maiut vazhlyve znachennia dlia realizatsii molochnoi produktyvnosti ta efektyvnosti mashynnoho doinnia. Vony uspadkovuiutsia vid obokh batkiv i znachnoiu miroiu vyznachaiut riven molokoviddachi. Za pokaznykamy dovzhyny, shyryny ta obkhvatu vymeni pervistky postupalysia korovam tretoi ta starshykh laktatsii na 2,1; 1,9 ta 5,1 sm vidpovidno. Razom z tym vymia koriv usikh vikovykh hrup bulo dobre rozvynenym i vidpovidalo vymoham suchasnykh tekhnolohii doinnia. Yoho dovzhyna stanovyla 40,7–42,8 sm, shyryna – 32,7–33,6 sm, hlybyna – 25,1–25,7 sm, obkhvat – 114,9–120,0 sm, a indeks vymeni – 2884,0–3084,0 odynytsi. Shvitski korovy vidznachalysia vysokoiu intensyvnistiu molokoviddachi. Serednia shvydkist vydilennia moloka perebuvala v mezhakh 3,39–3,74 kh/khv, a maksymalna dosiahala 4,21–4,56 kh/khv. Vstanovleno, shcho zi zbilshenniam razovoho udoiu pidvyshchuietsia i aktyvnist molokoviddachi. Tak, za perevyshchennia udoiu koriv druhoi hrupy nad pershoiu na 13,48 % (R<0,05), pokaznyky serednoi ta maksymalnoi molokoviddachi buly vyshchymy vidpovidno na 9,36 ta 7,68 % (R<0,05). U period rozdoiuvannia (2–3-y misiats laktatsii) moloko shvitskykh koriv riznoho viku kharakteryzuvalosia stabilnymy fizyko-khimichnymy pokaznykamy, shcho vidpovidaly normatyvnym vymoham. Masova chastka zhyru stanovyla 3,78 %, bilka – 3,44 %, hustyna – 1028,1 kh/m³, kyslotnist – 17,17 °T, vmist sukhoi rechovyny – 12,69 %, a sukhoho znezhyrenoho molochnoho zalyshku – 8,64 %. U period rozdoiuvannia korovy shvitskoi porody demonstruvaly vysokyi riven produktyvnosti. Za pershi 100 dib laktatsii pervistky vyroblialy v serednomu 4650,8 kh moloka. U druhu ta tretiu laktatsii tsei pokaznyk zrostav vidpovidno na 2,75 ta 9,39 %, dosiahaiuchy maksymalnoho znachennia 5277,8 kh. Nadali, u chetvertu ta piatu laktatsii, sposterihalosia postupove znyzhennia produktyvnosti na 8,2 ta 1,67 %, do rivnia 4797,9 kh. Spryiatlyvymy pokaznykamy vidtvoriuvalnoi zdatnosti kharakteryzuvalysia korovy pershoi–tretoi laktatsii, u yakykh indeks osimeninnia ne perevyshchuvav 2,2 odynytsi. U starshykh vikovykh hrupakh efektyvnist shtuchnoho osimeninnia deshcho znyzhuvalasia, shcho suprovodzhuvalosia zbilshenniam indeksu osimeninnia do 2,9–3,1 odynytsi. Za umov vidnosno nyzkoi sobivartosti vyrobnytstva moloka ta spryiatlyvykh zakupivelnykh tsin diialnist hospodarstva z rozvedennia shvitskoi khudoby ye ekonomichno efektyvnoiu. Riven rentabelnosti vyrobnytstva moloka stanovyt 22,5 %.